Герої не вмирають… Просто йдуть…

2017-02-18

В одному слові «Україна» ─ це любов,

Це ─ пам’ять, це – традиції, минуле,

Її історія, її пролита кров.

Це – незалежність й міць, яку здобули.

У ці дні ми відзначаємо Річницю трагічних подій на Майдані Незалежності, коли під час Революції Гідності з 18-20 лютого було поранено більш як 1000 людей, загинуло понад 100 протестувальників. Сьогодні ми їх називаємо Небесною Сотнею.

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей…

Небесна сотня. Новітні герої України. Вони полягли за нас із вами: юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет…

Ми сьогодні в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами з небес.

Минає 3 роки від трагічних подій на Майдані. Але, на превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України. Сьогодні йде боротьба за нашу Україну.

Нашими воїнами пишається весь народ, бо в їхніх серцях горить вогонь любов до рідної країни та велика віра в перемогу. Захищаючи рідну землю від ворога, сьогодні вони віддають найдорожче – своє життя. А ми говоримо їм: «Повертайтесь живими!».

Молюся за Тебе, моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожную матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людину, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи Україну!